передавлювати
ПЕРЕДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. переда́влять; док., кого, що.
1. Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох.
Передавлювати сливи перед приготуванням повидла.
2. розм. Душити всіх або багатьох.
– Багач як вовк. Той, коли забереться в отару, – йому одної вівці мало – він передавить десятки (В. Гжицький);
// перен. Позбавляти життя (про хворобу).
– Доки так сидітимем? Поки різачка всіх не перекачає? – Та ще пропасниця... Скільки вже братчиків передавила! (С. Добровольський).
3. розм. Дуже сильно стискуючи в якомусь місці, умертвляти кого-небудь.
– Коли що, він і руками передавить Січкаря, в якого тепер більше жиру, аніж сили (М. Стельмах).
(1) Переда́влювати / передави́ти го́рло – діючи на горло, викликати утруднення дихання.
Запахи парфумів дихнули на Орисю, передавили горло (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- передавлювати — переда́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- передавлювати — -юю, -юєш, недок., передавити, -авлю, -авиш; мн. передавлять; док., перех. 1》 Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох. 2》 розм. Душити всіх чи багатьох. || перен. Позбавляти життя (про хворобу). 3》 розм. Дуже сильно стискуючи в якомусь місці, умертвляти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передавлювати — ПЕРЕДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. переда́влять; док., перех. 1. Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох. 2. розм. Душити всіх або багатьох. — Багач як вовк. Словник української мови в 11 томах