передвечірній

ПЕРЕДВЕЧІ́РНІЙ, я, є.

Який передує вечору або має місце, буває, відбувається перед вечором.

По затінках між зеленими садами, між сірими стінами загравали вже передвечірні фіолетові тіні (С. Васильченко);

На вікнах будинків палають багрянці передвечірнього сонця (І. Микитенко);

Схвильовано завмер передвечірній час над містом, по-весняному розквітлим: останній промінь сонця ще не згас, а ліхтарі вже сяють жовтим світлом (Н. Забіла);

Передвечірні сутінки;

Передвечірня тиша;

* Образно. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої сьогоднішні передвечірні очі (М. Вінграновський).