1. Словник української мови у 20 томах

передвижник

ПЕРЕДВИ́ЖНИК, а, ч., іст.

В Росії другої половини XIX ст. – передовий художник-реаліст з демократичними поглядами, учасник пересувних виставок.

Прекрасне було велике плем'я наших передвижників. Досі ми захоплюємось їх чудовими творами і схиляємось перед мужністю і красою їх подвигу художників-викривачів (О. Довженко);

Те, що Олександр Іванович не міг назвати жодного твору Мікеланджело, не знав, чим власне відрізняється Рембрандт від Рубенса, а з передвижників запам'ятав тільки чомусь Крамського, – не могло мати ніякого виправдання (Б. Антоненко-Давидович);

Будеш у нас передвижником. – Атож, передвижником у справах фарцування. Двигатиму ваші шмотки (Г. Усач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передвижник — передви́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. передвижник — -а, ч. У Росії другої половини 19 ст. – передовий художник-реаліст із демократичними поглядами, учасник пересувних виставок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передвижник — ПЕРЕДВИ́ЖНИК, а, ч. В Росії другої половини XIX ст. — передовий художник-реаліст з демократичними поглядами, учасник пересувних виставок. Прекрасне було велике плем’я наших передвижників. Словник української мови в 11 томах