1. Словник української мови у 20 томах

передвісниця

ПЕРЕДВІ́СНИЦЯ, і, ж.

Жін. до передві́сник.

Ся [Ольга] була передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передвісниця — передві́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. передвісниця — -і. Жін. до передвісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передвісниця — ПЕРЕДВІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до передві́сник. Словник української мови в 11 томах