передиратися
ПЕРЕДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕДРА́ТИСЯ, дере́ться; мин. ч. передра́вся, дра́лася, лося; і ПЕРЕДЕ́РТИСЯ, дере́ться; мин. ч. переде́рся, лася, лося; док.
1. розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися.
2. діал. Сперечатися, сваритися.
Старий Петро гукнув на одну грубу .. дівчину, що .. передиралася з одним хлопцем, щоби принесла із стодоли драбину (О. Кобилянська).
3. Те саме, що де́ртися 2.
Зразу прийшлось передиратися через корчі тернини та дикої рожі, а далі показалися серед мряки кремезні дерева (А. Чайковський);
* Образно. І пам'ять починає працювати пильно, скоро, передираючись через події нинішні, вчорашні, чимраз дальше в минуле (Б. Лепкий).
4. тільки недок. Пас. до передира́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передиратися — передира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- передиратися — -ається, недок., передратися, -дереться; мин. ч. передрався, -дралася, -дралося; і передертися, -дереться; мин. ч. передерся, -лася, -лося; док. 1》 розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися. 2》 діал. Сперечатися, сваритися. 3》 тільки недок. Пас. до передирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передиратися — ПЕРЕДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕДРА́ТИСЯ, дере́ться; мин. ч. передра́вся, дра́лася, лося; і ПЕРЕДЕ́РТИСЯ, дере́ться; мин. ч. переде́рся, лася, лося; док. 1. розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися. 2. діал. Сперечатися, сваритися. Словник української мови в 11 томах