1. Словник української мови у 20 томах

передмістя

ПЕРЕДМІ́СТЯ, я, с.

Житловий район, що прилягає до міста, але не входить у його межі.

Він зріс сливе на селі, в гаях та в долинах на передмісті невеликого міста (І. Нечуй-Левицький);

Дім тітки Іванчукової – на передмісті, де хата від хати відділена садками, а перед вікнами цвітуть квіти (Ірина Вільде);

Дрогобич, як і майже всі українські міста XVII –XVIII ст., був поділений на дві частини – чотирикутне місто, оточене валами, і передмістя (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передмістя — передмі́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. передмістя — Замістя, околиця, сов. окраїна, іст. підзамчя; (село) підгородня. Словник синонімів Караванського
  3. передмістя — [переидм’іс'т'а] -т':а, р. мн. -м'іс'т' Орфоепічний словник української мови
  4. передмістя — -я, с. Житловий район, що прилягає до міста, але лежить за його межами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. передмістя — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744... Словник синонімів української мови
  6. передмістя — Передмі́стя, -тя, -тю, -тям; -мі́стя, -мі́сть і -мі́стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. передмістя — ПЕРЕДМІ́СТЯ, я, с. Житловий район, що прилягає до міста, але лежить за його межами. Він зріс сливе на селі, в гаях та в долинах на передмісті невеликого міста (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. передмістя — Житловий район, що прилягає до центрального ядра міста. Архітектура і монументальне мистецтво