передовництво
ПЕРЕДОВНИ́ЦТВО, а, с., рідко.
1. Керування, очолювання.
Передовництво металургійного комбінату.
2. збірн. Керівництво, особи, що йдуть попереду.
Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковного політичного, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передовництво — -а, с., заст. 1》 Керування, порядкування. 2》 збірн. Керівництво, провід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передовництво — Передовни́цтво, -ва с. 1. Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва... Словник української мови Грінченка