1. Словник української мови у 20 томах

передплатник

ПЕРЕДПЛА́ТНИК, а, ч.

Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання.

Передплатники домагались назад грошей – і Начко висилав їх пунктуально (І. Франко);

Він віддав юним передплатникам кілька примірників “На зміну” (О. Донченко);

У кореспонденції йшлося про те, що нового з'явилося в технології доставляння газет передплатникам (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передплатник — передпла́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. передплатник — -а, ч. Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передплатник — Передпла́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. передплатник — ПЕРЕДПЛА́ТНИК, а, ч. Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання. Передплатники домагались назад грошей — і Начко висилав їх пунктуально (Фр., VI, 1951, 286); Він віддав юним передплатникам кілька примірників "На зміну" (Донч. Словник української мови в 11 томах
  5. передплатник — рос. подписчик 1. Продавець опціону, зобов'язаний передати під час опціону на купівлю або прийняти під час опціону на продаж предмет опціону за заздалегідь погодженою ціною протягом встановленого періоду. За виконання цих дій... Eкономічна енциклопедія
  6. передплатник — Передплатник, -ка м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147. Словник української мови Грінченка