1. Словник української мови у 20 томах

переділка

ПЕРЕ́ДІЛКА, и, ж.

1. Легка перегородка між частинами приміщення.

Поруч з моїм “кабінетом”, за переділкою, кухня – шиплять примуси (Я. Качура).

2. діал. Кужіль.

Звісно, не вміла вишивати Солоха, як її сестри, не вміла прясти так тонко, як вони, а все ж хоч полотнище до полотнища пристебне, хоч переділку перепряде – і за те добре (Панас Мирний);

Прядку спинила була [молодиця] й похилилась над нею в задумі. Нову переділку надіне на гребінь та й знов затурчить прядкою (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переділка — пере́ділка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. переділка — сов. відсік, з. засторонок, т. пазуха, камера, простір, зал. купе. Словник синонімів Караванського
  3. переділка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  4. переділка — -и, ж. 1》 Легка перегородка між частинами приміщення. 2》 діал. Кужіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переділка — ПЕРЕГОРО́ДКА (легка стінка, що ділить приміщення, простір на частини), ПЕРЕ́ТИНКА, ПРОСТІ́НОК рідше, ПЕРЕ́СІЧКА діал., ПЕРЕ́ТИКА діал.; ПЕРЕ́ДІЛКА, ПЕРЕБІРКА (легка, всередині приміщення); ШИ́РМА (коротка, перев. розкладна). Словник синонімів української мови
  6. переділка — ПЕРЕ́ДІЛКА, и, ж. 1. Легка перегородка між частинами приміщення. Поруч з моїм "кабінетом", за переділкою, кухня — шиплять примуси (Кач., II, 1958, 20). 2. діал. Кужіль. Словник української мови в 11 томах