переймати

ПЕРЕЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЙНЯ́ТИ, перейму́, пере́ймеш, док., кого, що.

1. Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його мимохідь, звичайно беручи в руки.

Не все переймай, що по воді пливе! (прислів'я);

Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. – Переймай! – загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник);

// Брати щось із чиїх-небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в другу.

Милевський прямує до лікаря, переймає стільчик з правої руки в ліву і вітається з лікарем (Леся Українка);

Зворушена Ніна припала Ользі до грудей і сплакнула. Ольга перейняла з її рук букет і почала роздаровувати квіти пасажирам (з газ.);

// Не даючи договорити, переривати, перебивати.

[Анна:] У мріях все дозволено. А потім... [Долорес (переймає):]. .. Один щасливий лицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Леся Українка);

// зі сл. погляд, усмішка і т. ін. Зустрічати своїм поглядом чий-небудь погляд, усмішку і т. ін.

Антін кілька разів помітив, що жінка перейма його погляд, а потому пильно роздивляється на тих, на кого він глянув (М. Коцюбинський);

Валерій переймає батьків погляд, і Павло Григорович одвертається (О. Ільченко);

// перев. зі сл. лист, пошта. Привласнювати з метою довідатися про зміст написаного.

Чи не дістала [Мір'єм] його листів? Невже Айше загубила або хто перейняв? (М. Коцюбинський);

// перен. Намагатися дізнатися про щось, виявляти активний інтерес до яких-небудь новин, повідомлень і т. ін.

– Ач, яка молодець Христя! – каже Одарка. – Ми тут за неї кожну чутку ловимо-переймаємо, а щоб бачити – то й не сподівалися (Панас Мирний);

Ольга переймала ці головокрутні новини: льодовий спокій і мовчазність, як завжди, ховали від сторонніх її почуття (Я. Качура).

2. Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти.

Спізнилась якось, вечерявши, та й біжу хутенько .. Коли він так і вродивсь перед очима моїми! Переймає мене і оббігти не пускає (Марко Вовчок);

– Ішли до калинівського хреста люди молитись .. Переймає тих прочан стражник та й каже: “Зайдіть, .. люди добрі, до мене в церкву помолитись” (Остап Вишня);

Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують (Б. Грінченко);

Побачивши, як схвильовано походжає коридором Валентин Модестович, Каринський перейняв його, дружньо поплескав по плечу (Ю. Шовкопляс);

* Образно. А вітер не вщухав. Він все збільшувався, переймав наймита, завертав назад (Г. Епік);

// Наздоганяючи, затримувати, ловити когось.

[Циган:] Ловіть ворягу [злодія], переймайте! (М. Кропивницький);

– Тікають, тікають, лакузи! – репетував Півень .. – Переймай, хлопці, переймай! – викрикували січовики (П. Панч);

Вони поспішалися. Їм треба було перейняти втікачів, поки вони не добралися до сусіднього сільця Суаку та не втекли морем (М. Коцюбинський);

// Завертати назад або заганяти додому (звичайно худобу).

– Ах, боже... свині в городі... Біжи, переймай... (М. Коцюбинський);

Дівчат у колі значно поменшало: пройшла череда і треба було переймати корови (Ю. Смолич);

– “Клопіт!” – думаєте ви, задивляючись, як Яким забігає вперед гнідкові, хитрить його перейняти (Панас Мирний);

Якусь заробітчанку, що метнулась була під арку до колодязя, прикажчик перейняв з півдороги конем (О. Гончар);

// У танці ставати парою чужому партнерові, чужій партнерці.

Починаються танці... Донна Анна йде в першій парі з дон Жуаном, потім її переймають інші паничі по черзі (Леся Українка).

3. Запозичаючи або сприймаючи щось від кого-, чого-небудь, ставати у цьому подібним до нього, засвоювати щось, навчатися чогось.

Всі дівчата збирались кругом неї, слухали пісень, переймали, а потім самі співали їх (І. Нечуй-Левицький);

Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (М. Стельмах);

То у молодих послушниць питавшись, то сама прислухаючись, перейняла [Галочка] дещо і зуміла деяке слово легенько по складам зложити (Г. Квітка-Основ'яненко).

4. перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій і т. ін.).

Так сумно переймало щось мою душу й мучило; так невимовно глибоко відчувала я свою самітність (О. Кобилянська);

Жаку було весело, Жаку було радісно – захват переймав його (Ю. Смолич);

Коли враз збудилася [Маруся], мов штовхнув хто, – жах перейняв її від стіп до голови (Г. Хоткевич);

Хвилювання перейняло його, як перед боєм, можливо, навіть більш високе (О. Довженко);

// безос.

Страхом переймає коваля (Н. Кобринська);

// Виклика́ти у кого-небудь певне відчуття.

Розсміявся великий пан саркастичним сміхом, що молоду дівчину перейняв морозом (О. Кобилянська);

// Сповнювати собою що-небудь.

Вірші Тичини сповнені великої людської ніжності, їх переймає чиста юнацька довіра до людини і світу (з наук. літ.).

5. перев. зі сл. на себе, в свої руки, на свої плечі. Брати на себе відповідальність за кого-, що-небудь або заміняти когось собою.

Могутні дуби вікового гаю довго переймали на себе випущені в Марусю кулі (Ю. Мушкетик);

Умер ні з того, ні з сього старший син у Кривди, що вже був усе хазяйство на свої плечі од батька перейняв (Грицько Григоренко);

Настуся перейняла на себе всі турботи про братів добробут (Ю. Збанацький).

6. рідко. Те саме, що перетина́ти.

На те й уваги їм нема, Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь... (Я. Щоголів);

Широкі простори чорноземлі переймали яри, переліски (К. Гордієнко).

(1) Перейма́ти / перейня́ти в спа́дщину (спа́док) – успадковувати.

Настроївши цимбали престарі, Що перейняв у дар і в спадок од Івана, Не тільки козачка чи там “Ой на горі”, А й власне витинав... (М. Рильський);

(2) Перейма́ти / перейня́ти до́свід – запозичувати досвід у кого-небудь.

◇ Бра́ти (прийма́ти, перейма́ти) / взя́ти (прийня́ти, перейня́ти) вину́ на се́бе див. бра́ти;

(3) Перейма́є (перейма́ло) / перейняло́ по́дих, безос. – те саме, що Займа́в / зайняло́ дух (див. займа́ти).

Валерій так розганявся по льоду, що переймало подих (О. Ільченко);

(4) Перейня́ти естафе́ту (д) див. прийма́ти.