переказ
ПЕРЕ́КАЗ, у, ч.
1. Дія за знач. перека́зувати, переказа́ти.
Клекотом голосів відповідала громада .. Кричали піщанському чоловікові для переказу всяку всячину – і важливі глибокодумні поради і жартівливі побажання (А. Головко);
– Ні, Богдане, тобі належиться першенство до переказу. Я буду мовчати (О. Кобилянська).
2. Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого.
Дуже вдячний Вам за подарунок переказу “Слова” (Панас Мирний);
// Шкільна письмова робота, що передає зміст, сюжет якого-небудь літературного твору.
Треба змалечку, з того часу, коли дитина починає свідомо мислити, привчати її до праці. Праця – це все: і вивчення азбуки, і написаний переказ, і прочитана книга (Ю. Збанацький).
3. Більш або менш вірогідна розповідь про минуле, яку передають звичайно в усній формі.
Старі перекази й книги оповідають нам, що в давню давнину люди були дикі, жили по лісах та вертепах (І. Франко);
Криниця в балці, журавель при ній. Тут, кажуть, воду пив колись Шевченко – І чом не вірити у цей переказ! (М. Рильський);
В міру дальшого розвитку суспільства зростав інтерес до минулого. Створювались історичні перекази, що передавалися усно від одного покоління до другого. Пам' ять про славне минуле жила в народних піснях та переказах (з навч. літ.).
4. тільки мн., заст. Чутки.
Тривога обіймала село. Переказам не було кінця. Оповідали, що в Осьмаках од куль козацьких полягли не тільки дорослі, а й діти (М. Коцюбинський).
5. Гроші, що переказуються, пересилаються поштою, телеграфом, через банк, а також повідомлення про таке пересилання.
Тільки вчора жінка вислала переказом на вашу адресу 35 крб (М. Коцюбинський);
Її син, її улюбленець Олександр, чекав грошового переказу на суму в сто карбованців (А. Шиян).
(1) За пере́казом (пере́казами), у знач. вставн. сл. – як кажуть, як розповідають.
Колись, за переказами, на цьому майдані бенкетували “колії”, запаливши довколишні панські до́бра (Ю. Яновський);
(2) З пере́казу (пере́казів) – з усних розповідей.
[Надежда:] У тих молитвах, яких вчать не з книг, а з переказу, багато помилок є... (М. Кропивницький);
Крім Василя Карповича, ніхто з них війни не зазнав, відома вона їм тільки з переказів та кінофільмів (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- переказ — (передача змісту чогось) виклад, переповідання, переказування, (часто повторюваний про минулі часи) легенда. Словник синонімів Полюги
- переказ — пере́каз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- переказ — (усний) розповідь, оповідь, оповідання; (твору) виклад, передача, парафраза; мн. ПЕРЕКАЗИ, легенди; чутки; (дія) переповідання, переказування. Словник синонімів Караванського
- переказ — див. переспів Словник синонімів Вусика
- переказ — [пеиреказ] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
- переказ — -у, ч. 1》 Дія за знач. переказувати, переказати. 2》 Виклад своїми словами чого-небудь прочитаного або почутого. || Шкільна письмова робота, що передає зміст, сюжет якого-небудь літературного твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переказ — ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ... Словник синонімів української мови
- переказ — Пере́каз, -зу; -кази, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переказ — ПЕРЕ́КАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. перека́зувати, переказа́ти. Клекотом голосів відповідала громада.. Кричали піщанському чоловікові для переказу всяку всячину — і важливі глибокодумні поради і жартівливі побажання (Головко, II, 1957, 314); — Ні, Богдане... Словник української мови в 11 томах
- переказ — Пере́каз, -зу м. Пересказъ; передача на словахъ. 2) Преданіе. Забула історичні перекази. Левиц. І. 258. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. К. ПС. 94. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію). Г. Барв. 310. Словник української мови Грінченка