переказитися

ПЕРЕКАЗИ́ТИСЯ, ажу́ся, а́зишся, док.

1. Сказитися, стати скаженими (про всіх або багатьох тварин).

Усі собаки переказились.

2. перен., розм. Стати несамовитим; оскаженіти (про всіх або багатьох людей).

– А нам же яка порада буде? – загули козаки, дивлячись, що усе їх начальство чи переказилось, чи кат їх зна (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Чи ви переказилися, чи дурману наїлися, чи що з вами сталося? – кричав сердито о. Лука (С. Васильченко).

3. перен., розм. Заспокоїтися після буйства, витівок, пустощів.

Незважаючи на свій поважний вік, як сидів, він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами. Обоє товариші чекали, сміючись, поки Кость переказиться (С. Васильченко);

* Образно. Згодом Лаврик, зігрівшись у Даринчиних обіймах, заснув, а ще згодом, як трохи переказилася гроза, – задрімала й Даринка (І. Вирган);

// Стати статечним, розсудливим після бурхливого, гулящого життя, нерозважних вчинків; споважніти.

Не зважай, Йосипе! Молоде ж бо воно ще, зелене-переказиться, й, побачиш, як тихо сидітиме за припічком (Б. Антоненко-Давидович);

Мати і тітка Олена тепер уже не лаяли і не проклинали Надію, а всіляко допомагали їй. Вони казали, що Василь переказиться та й стане господарем і добрим чоловіком (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

переказитися

Значення в інших словниках