1. Словник української мови у 20 томах

переконаність

ПЕРЕКО́НАНІСТЬ, ності, ж.

1. Стан за знач. перекона́тися 1.

Він говорив спокійно і впевнено. В усьому – в рухах, у тоні, в словах була ця переконаність у справедливості своїх думок (О. Іваненко);

Може, й заміж не вийшла [мати] через нього, бо має вона переконаність таку, що ніхто, навіть найкращий вітчим, не замінив би синові рідного батька (О. Гончар).

2. Властивість за знач. переко́наний 2.

Виявляти переконаність у власних поглядах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переконаність — переко́наність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. переконаність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. переконатися 1). 2》 Властивість за знач. переконаний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переконаність — Переко́наність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переконаність — ПЕРЕКО́НАНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. перекона́тися 1. Він говорив спокійно і впевнено. В усьому — в рухах, у тоні, в словах була ця переконаність у справедливості своїх думок (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах