перекреслення

ПЕРЕКРЕ́СЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. перекре́слювати і перекре́слити.

Після підписання польсько-українського договору під Гадячем (1658) і, особливо під Слободищами (1660), для Речі Посполитої стало реальним повернення всієї України під владу польського короля, адже Слободищенський трактат означав перекреслення другої Переяславської угоди 1659 р. і нове відходження Української держави з-під зверхності московського царя (з наук. літ.);

Але в якийсь момент люди усвідомили, що заперечення заперечення – це все-таки не інформація, а, навпаки, начебто перекреслення інформації (з газ.).

2. Перекреслене місце в рукопису, кресленні і т. ін.

Сів [Начко] нарешті, і з блискавичною швидкістю полетіло перо по папері, заповнюючи вузькі паски рівним, чистим письмом, без перекреслень і поправок (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекреслення — перекре́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перекреслення — -я, с. 1》 Дія за знач. перекреслювати і перекреслити. 2》 Перекреслене місце в рукопису, кресленні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекреслення — ПЕРЕКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекре́слювати і перекре́слити. 2. Перекреслене місце в рукопису, кресленні і т. ін. Сів [Начко] нарешті, і з блискавичною швидкістю полетіло перо по папері, заповнюючи вузькі паски рівним, чистим письмом, без перекреслень і поправок (Фр., VI, 1951, 259). Словник української мови в 11 томах