перекреслювати

ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.

1. Проводити риску, смугу, лінію впоперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній.

Машина шалено збільшила швидкість. Зараз вона просто перекреслювала небо, залишаючи ледве помітний слід (В. Собко);

Видолинок перекреслював Терехівку ледь не посередині, городи барвистими хустками пливли до звабно зеленіючих левад (В. Дрозд);

// Закреслювати що-небудь написане, накреслене, намальоване.

Працював він до цілковитої знемоги, згризаючи по три-чотири пера на день, перекреслюючи нещадно, рвучи й жужмлячи з прокльонами аркуші (О. Полторацький);

Можна олівець витерти гумою, а як хтось так хоче, то можна й атраментом перекреслити (Леся Українка);

Шевченко гриз олівець, замислившись над якимсь віршем. Раптом він перекреслив написане, подер папірець на дрібні клаптики і кинув їх у море (З. Тулуб);

// перен. Знищувати, заперечувати наслідки якої-небудь роботи, занять і т. ін.; заперечувати чиїсь достоїнства, чиюсь вартість.

І якщо розквіт одного ладу автоматично перекреслює всі досягнення попереднього, що ми мали з греками, римлянами, а потім з християнськими імператорами, то мистецтво, яке гармонійно віддзеркалює велич влади, підкоряється існуючій владі, виходить своїми джерелами з мистецтва влади, відкиненої, знищеної. Це вічний парадокс мистецтв, і вчені повинні примиритися з ним (П. Загребельний);

// перен. Робити неможливим здійснення або існування чого-небудь; стояти на перешкоді чомусь.

Люди поривалися в поле, але зрадницька погода перекреслювала їхні плани, і їм доводилось кожного разу тішити себе надією на завтрашній день (С. Добровольський).

2. Проходити по якій-небудь поверхні, перетинаючи її впоперек або навхрест.

Тонка смужка шраму від шабельного удару перекреслювала його щоку від правої брови до мочки вуха (М. Руденко).