перекривляти

ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. перекри́влять; док., кого, що.

1. Робити кривим; тримати, розташовувати криво.

Василько підігнув праву ногу догори, голову перекривив на лівий бік і скакав на лівій нозі (Л. Мартович);

// Відбивати криво, деформувати зображення (про дзеркало і т. ін.).

Дзеркальце висить, – хоч там таке, що як подивитись у його, то й себе не пізнаєш: так тобі перекривить обличчя... (Марко Вовчок);

// Викривляти, перекошувати, перев. під впливом сильного почуття, надаючи неприродного виразу (обличчя, риси обличчя).

Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (В. Козаченко);

Слова його звучали лагідно, але губи раз у раз перекривлював зневажливий усміх (Ю. Шовкопляс);

Генерал д'Ансельм підніс долоні до ушей, і болісна гримаса перекривила його випещене обличчя (Ю. Смолич);

// безос.

Внаслідок сильного нервового потрясіння Лук'янові перекривило рот (А. Іщук).

2. Копіювати чиюсь міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.; піддражнювати, підсміюватись, показуючи своє негативне, насмішкувате ставлення; передражнювати.

Галя ввесь час перекривляє всіх, як вони говорять: і Івана – надувшись, і Хведя – закочуючи очі вгору, і Трохима – водячи пальцем по книжці (Грицько Григоренко);

Молоду [прибиральницю] завжди перекривляли, вигадували їй різні прізвиська, часом робили все наперекір (О. Копиленко);

Саша поспішає за ним, як песик, з захопленням дивлячись на цього комедіанта. Такі гримаси корчити, так перекривлювати людей – потіха та й годі! (О. Полторацький);

Онися вискочила в кімнату, зачинила за собою двері й перекривила Балабуху перед дверима, вивернувши з усієї сили спідню губу (І. Нечуй-Левицький);

Дівчинка заплакала. – Заплач, Матвійку, дам копійку, – перекривив її Сергійко (Григорій Тютюнник);

// Повторювати чиї-небудь слова, підкреслюючи інтонацією своє негативне або насмішкувате ставлення до них.

[Юда:] Я пригадав – він докорив мені. [Прочанин (перекривляє, з огидою):] “Він докорив!” – Тебе убити мало! (Леся Українка);

Скривившись, перекривляючи пані, запищала [Федорка]: – Ах, ах! Який жах! (А. Головко);

– Не треба було мучити худобу, – запалими очима дивиться Мар'ян на фурмана. – Худобу, худобу! – сердито всім обличчям і тілом перекривлює розкуйовджений Онуфрій (М. Стельмах);

– Не хочу... я буду дома... – прошепотів Зінько. – “Не хочу, я буду дома!” – перекривив його лікар. – Усі ви боїтесь тієї лікарні (Б. Грінченко);

О. Ананій сердито блимнув на матушку і перекривив: – Убивають! Шарманка бісова! (П. Панч);

* Образно. Гунява луна .. одгукувала з усіх боків чужі слова, перекривляла, реготалася (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекривляти — (незлобно підсміюватися над кимсь, наслідуючи його манери) передражнювати, мавпувати. Словник синонімів Полюги
  2. перекривляти — перекривля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. перекривляти — ПЕРЕДРАЖНЮВАТИ, (риси) викривляти, спотворювати. Словник синонімів Караванського
  4. перекривляти — див. говорити; дражнити Словник синонімів Вусика
  5. перекривляти — -яю, -яєш і рідко перекривлювати, -юю, -юєш, недок., перекривити, -ивлю, -ивиш; мн. перекривлять; док., перех. 1》 Робити кривим; тримати, розташовувати криво. || Відбивати криво, деформувати зображення (про дзеркало і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перекривляти — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  7. перекривляти — ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕКРИВИ́ТИ, ивлю́, и́виш; мн. перекри́влять; док., перех. 1. Робити кривим; тримати, розташовувати криво. Словник української мови в 11 томах
  8. перекривляти — Перекривля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. перекриви́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Искривлять, искривить, исказить. Як подивишся у його (дзеркальце), то й себе не пізнаєш, так тобі перекривить обличча. МВ. І. 25. 2) Передразнивать, передразнить. Словник української мови Грінченка