1. Словник української мови у 20 томах

перекрій

ПЕРЕКРІ́Й, ро́ю, ч.

1. спец. Місце, де один кінець, край чого-небудь покриває інший.

* Образно. А жовняр ноги підіймає, До місяченька промовляє: “Ти, місяченьку-перекрою, Не дай ти, Боже, долю мою!” (з думи).

2. Місяць у другій чверті.

3. Переріз, перетин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекрій — перекрі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перекрій — Перетин, переріз, розріз. Словник синонімів Караванського
  3. перекрій — -рою, ч. 1》 спец. Місце, де один кінець, край чого-небудь покриває інший. 2》 Місяць у другій чверті. 3》 Переріз, перетин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перекрій — Перекрі́й, -кро́ю, -кро́єві; -кро́ї, -їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перекрій — ПЕРЕКРІ́Й, ро́ю, ч., спец. Місце, де один кінець, край чого-небудь покриває інший. Словник української мови в 11 томах
  6. перекрій — Кресленик вертикального пересічення будівлі (найчастіше вживаються поздовжній і поперечний). Архітектура і монументальне мистецтво
  7. перекрій — Перекрій, -ро́ю м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101. Словник української мови Грінченка