перекурювати

ПЕРЕКУ́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док.

1. без дод. Курити протягом недовгого часу, під час невеликої перерви в роботі, заняттях і т. ін.

Він кликав до печі майстра, сварився з шихтовим двором, перекурював з інженером (Ю. Яновський);

Дожавши снопа, Кирило сідає на снопі перекурити (С. Васильченко);

Розвідники і полонений зупинились у березняку, сіли перекурити (П. Автомонов);

Він хотів перекурити між борщем та печенею (Ю. Смолич);

Вираз презирливої нудьги відтягав їм нижні губи, коли перекурювали папіроси, відвертаючи обличчя набік: ніби їм навіки байдужо (В. Барка).

2. що. Курити все або багато чого-небудь.

Перекурити багато сортів тютюну.

3. розм. Відпочити, зробити невелику перерву в роботі; перекур¹.

Він кричав на канавників і лаяв формівників, він кликав до печі майстра, сварився з шихтовим двором, перекурював з інженером (Ю. Яновський);

Там стояла “Колхіда”, перекурював водій (з газ.).

ПЕРЕКУ́РЮВАТИ², юю, юєш, недок., ПЕРЕКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док., що, спец.

Перетворювати перегонкою у що-небудь інше; переганяти (у 5 знач.).

Перекурювати буряк.