переломлюватися

ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПЕРЕЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. перело́мляться; док.

1. Ламаючись, ділитися, роз'єднуватися на частини; розламуватися.

Коромисло трісь, та й переломилось по половині (І. Нечуй-Левицький);

Палець його, здавалося, от-от переломиться (Ю. Шовкопляс);

// Робитися непрямим, нерівним, вигинатися під кутом.

Попростував [Граб] .. на поле, що від потічка підіймалося вгору, зразу легко похиленою скатертю, переломлювалося на половині глибоким яром (І. Франко);

Стежка дійшла до краю урвища і, раптом переломившися надвоє, круто пішла вниз (О. Донченко);

Ксеня дуже уважно прослухала вірш. Тонкі брови переломилися в німому напруженні (С. Голованівський);

// Згинатися (про людину).

Климко-Прудивус .. легко переломився в стані й чемно віддав чолом мирославській громаді (О. Ільченко);

* У порівн. Батько Ант випустив лук, здригнувся, враз неначе переломився і важко впав на долівку (С. Скляренко);

// перен. Змінюватися, робити перехід від чого-небудь одного до чогось іншого.

Ніч переломилася на ранок.

2. перен. Мінятися, міняти свій зміст (у чиєму-небудь сприйманні, свідомості).

Багатовікові традиції шотландської літератури живуть в усіх творах великого поета [Роберта Бернса], своєрідно переломлюючись в них (з наук. літ.).

3. фіз. Відхилятися, змінювати напрямок при переході з одного середовища до іншого (про світлові, звукові хвилі або радіохвилі, промені).

Сині тіні переломлювалися на каменях (Г. Хоткевич);

Сонячне проміння переломлюється в прозорих гранях криги, горить, виблискує, сяє (Л. Первомайський);

Луна переломилася в соснах і віддалася у млині опівнічним сумом (Іван Ле).

4. тільки недок. Пас. до перело́млювати.