1. Словник української мови у 20 томах

перелюб

ПЕРЕ́ЛЮБ, у, ч.

Те саме, що перелю́бство.

[Хуса:] А се ще що за норови? Вгамуйся і рада будь, що не тягну тебе на суд за марнотратство і перелюб, а покриваю все для честі дому! (Леся Українка);

Ті, хто побував на війні, соромляться сказати, що вони нікого не вбили, ті, хто чесно прожив у подружньому житті, що не знали перелюбу... (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелюб — пере́люб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перелюб — Чужолюбство, чужоложство, блуд; перелюбство, жм. перелюбки. Словник синонімів Караванського
  3. перелюб — -у, ч., заст. Те саме, що перелюбство. Чинити перелюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перелюб — ПЕРЕ́ЛЮБ, у, ч., заст. Те саме, що перелю́бство. [Xуса:] А се ще що за норови? Вгамуйся і рада будь, що не тягну тебе на суд за марнотратство і перелюб, а покриваю все для честі дому! (Л. Укр., III, 1952, 165). Словник української мови в 11 томах
  5. перелюб — Перелюб, -бу м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб. Єв. Мт. XIX. 9. Словник української мови Грінченка