1. Словник української мови у 20 томах

перелюбити

ПЕРЕЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. перелю́блять; док., кого, розм.

1. Перестати любити; розлюбити.

Вулицею не пройти дівчині, Соломія з Тетяною за тинами перемовляються – хлопець перелюбив дівчину – додивляються, примічають – чи не виповнився, часом, дівочий стан (К. Гордієнко);

Ви не знали, а я любила вас, як люблять повітря, сонце, хліб, дощ, грозу – те, чого нічим не заміниш, не розлюбиш, не перелюбиш (Р. Іваничук).

2. Любити всіх або багатьох, одного за одним, одну за одною.

Ох молодість! Скільки дівчат перелюбив (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелюбити — перелюби́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перелюбити — -люблю, -любиш; мн. перелюблять; док., перех., розм. 1》 Перестати любити; розлюбити. 2》 Любити всіх чи багатьох, одного за одним, одну за одною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перелюбити — ПЕРЕЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. перелю́блять; док., перех., розм. 1. Перестати любити; розлюбити. Вулицею не пройти дівчині, Соломія з Тетяною за тинами перемовляються — хлопець перелюбив дівчину — додивляються, примічають — чи не виповнився, часом... Словник української мови в 11 томах
  4. перелюбити — Перелюбити, -блю́, -биш гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбим. Харьк. у. Словник української мови Грінченка