1. Словник української мови у 20 томах

перемайнути

ПЕРЕМАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, порепону.

За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа);

// у сполуч. зі сл. погляд, перен. Оглянути кого-, що-небудь швидко, мимохідь, побіжно.

За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами. “Чого він?” здивувався Черниш і перемайнув поглядом по інших (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемайнути — перемайну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перемайнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, перепону. || у сполуч. зі сл. погляд, перен. Оглянути кого-, що-небудь швидко, мимохідь, побіжно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемайнути — ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок. Словник синонімів української мови
  4. перемайнути — ПЕРЕМАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, порепону. За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (Цюпа, Грози.., 1961, 35); // у сполуч. із сл. погляд, перен. Словник української мови в 11 томах