переминання

ПЕРЕМИНА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. перемина́ти і перемина́тися¹.

Переминання трави;

Переминання глини.

ПЕРЕМИНА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. перемина́тися².

– Дурний, то діти, а це ковбаса. Понятіє треба мати, о! – повчально сказав Шавула й розкапустився за столом, бо надокучило переминання з ноги на ногу (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переминання — перемина́ння 1 іменник середнього роду розм'якшування перемина́ння 2 іменник середнього роду рухи ногами Орфографічний словник української мови
  2. переминання — I -я, с. Дія за знач. переминати і переминатися I. II -я, с. Дія за знач. переминатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переминання — ПЕРЕМИНА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. перемина́ти і перемина́тися¹. ПЕРЕМИНА́ННЯ², я, с. Дія за знач. перемина́тися². В моїй душі великі мрії століть, усіх тих, що в них я жила колись. Словник української мови в 11 томах