переминатися

ПЕРЕМИНА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., ПЕРЕМ'Я́ТИСЯ, мне́ться і розм. ПЕРЕМНЯ́ТИСЯ, не́ться, док.

1. Ставати м'яким від здавлювання, перетирання і т. ін.

Дітям зручно працювати з глиною, бо вона легко переминається (з навч. літ.);

* Образно. Тим часом ми втечемо на сахарні, перебудемо цей важкий час та й знов повертаємось. Може, воно якось перетреться, перемнеться та й так минеться (І. Нечуй-Левицький).

2. тільки недок. Пас. до перемина́ти.

ПЕРЕМИНА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок.

Робити певні рухи ногами (звичайно внаслідок нерішучості, ніяковості і т. ін.).

Та вже він удруге спитав, а вона, стоячи перед ним, переминається та червоніє, як є калина (Г. Квітка-Основ'яненко);

Пасажири, які почали спотикатися на його речі, голосно виявляли своє невдоволення, але юнак продовжував переминатися біля дівчини (П. Панч).

◇ (1) Перемина́тися (переступа́ти) / переступи́ти з ноги́ на но́гу – тупцюючи, виявляти свою ніяковість, нерішучість, збентеження, розгубленість і т. ін.

– Мадяри деякий час стояли мовчки... Покашлювали, переминалися з ноги на ногу і мовчали (О. Гончар);

З кожним його словом дівчина все більше дивувалася і вже розгублено переминалася з ноги на ногу (П. Панч);

Усміхається Марина, і звичайно хороше і неспокійно стає хлопцеві. Переминається з ноги на ногу, вила то на плече перекладе, то зубцями в землю зажене (М. Стельмах);

Панас Гичка переступає з ноги на ногу, наставляє старого батька, що слухає сина, сумно похнюпивши голову (Григорій Тютюнник);

Переступа́ти з одніє́ї ноги́ на дру́гу.

Джериха розказувала десятий раз, як її син цієї неділі перший раз читав апостола в церкві, як розгортав книжку, .. і як став, і як переступав з однієї ноги на другу, як засоромився й почервонів (І. Нечуй-Левицький).