перемитий

ПЕРЕМИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до переми́ти.

На широкому столі .. стояли стакани після чаю, ще не перемиті (І. Нечуй-Левицький);

Дуб-зимняк уперто не віддає навіть висохле, перемите осінніми дощами, зігнуте морозами листя (С. Журахович);

// переми́то, безос. пред.

Вася лягає тільки тоді, коли весь посуд перемито (В. Собко).

2. у знач. прикм. Чистий, вимитий.

Біля неї стояла миска з перемитим пшоном, покришене сало на сковороді (Л. Яновська);

Підземні джерела тихо ворушать і викидають з дна чисті, перемиті, блискучі піщинки (Григорій Тютюнник).

◇ (1) Як (мов, немо́в і т. ін.) переми́тий – дуже гарний.

А на нашій та вулиці Насипано жита, Ой як вийде челядь гулять – Так як перемита (Укр.. пісні);

Дівчата там як перемиті, прості, ніяких примх не знають (С. Васильченко);

Металурги наші гордовиті, Гарні, дужі, всі як перемиті (Ю. Яновський);

– Гарнеє житце, помнож його, Боже! Колос немов перемитий, Щіткою густо ізвився пригоже, Божою ласкою ввитий (І. Манжура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me