перемовник

ПЕРЕМО́ВНИК, а, ч.

1. заст. Учасник перемов.

Перемовники дійшли згоди з усіх питань.

2. рідко, розм. Те саме, що співрозмо́вник.

Мій перемовник просто вражав своєю ерудицією (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемовник — перемо́вник іменник чоловічого роду, істота учасник переговорів Орфографічний словник української мови