1. Словник української мови у 20 томах

перемоклий

ПЕРЕМО́КЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до перемо́кнути, перемо́кти.

Капітан, перемоклий до нитки, міцно стискав в зубах давно погаслу люльку (Мирослав Ірчан).

2. у знач. прикм. Мокрий, змокрілий.

Загортаючися в перемоклу киптарину та ховаючи мокрі коси, шукала [Маруся] очима, – не знала, де дітися (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемоклий — перемо́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перемоклий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перемокнути, перемокти. 2》 у знач. прикм. Мокрий, змокрілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. перемоклий — ПЕРЕМО́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перемо́кнути, перемо́кти. Капітан, перемоклий до нитки, міцно стискав в зубах давно погаслу люльку (Ірчан, II, 1958, 329). 2. у знач. прикм. Мокрий, змокрілий. Словник української мови в 11 томах