перемчати

ПЕРЕМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., що.

1. Швидко переміститися через якийсь простір.

Перемчати кіньми через поле;

* Образно. Він обдивлявся тяжкою працею наскладані стіжки .. Вони .. перемчали його думки в той недавній час, коли він, ще весною, назирав оцей самий хліб зеленим (Панас Мирний).

2. Те саме, що перемча́тися.

Як тінь пташини, Татьяна .. Летить, поглянути назад Не сміє, миттю перемчала Куртини, мостики, лужок (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемчати — перемча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перемчати — -чу, -чиш, док., перех. 1》 Швидко перемістити кого-, що-небудь через якийсь простір. 2》 Те саме, що перемчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемчати — ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок. Словник синонімів української мови
  4. перемчати — ПЕРЕМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. 1. Швидко перемістити кого-, що-небудь через якийсь простір. *Образно. Він обдивлявся тяжкою працею наскладані стіжки.. Вони.. Словник української мови в 11 томах