1. Словник української мови у 20 томах

перемітка

ПЕРЕ́МІТКА, и, ж., діал.

Вид жіночого головного убору; намітка.

[Анна:] Яка мені нині погань снилася, .. ніби мене до шлюбу вбирають, а в саме біле: білі черевики, білу спідницю, білу перемітку... (І. Франко);

Сама Аниця .. убралася в новий, великодній сардак, у перемітку та й у чоботи (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемітка — -и, ж., діал. Вид жіночого головного убору; намітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перемітка — ПЕРЕ́МІТКА, и, ж., діал. Вид жіночого головного убору; намітка. [Анна:] Яка мені нині погань снилася,.. ніби мене до шлюбу вбирають, а в саме біле: білі черевики, білу спідницю, білу перемітку… (Фр., IX, 1952, 109); Сама Аниця.. Словник української мови в 11 томах
  3. перемітка — Пере́мітка, -ки ж. 1) = кладочка. Вх. Зн. 47. Kolb. І. 38. Гол. Од. 59. 2) = нямітка. Жінки... завивають голову... білою переміткою. Шух. І. 132. Словник української мови Грінченка