1. Словник української мови у 20 томах

переміщати

ПЕРЕМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., що.

Змінювати місцезнаходження чого-небудь; переносити з одного місця в інше.

Я люблю людей своїх. Люблю .. хлопців, що шпунти забивають, прокладають велетенські труби по ландшафтах, що землю переміщають на земснарядах (О. Довженко);

Вода, що так недавно була спільником і другом, з допомогою якої гідромеханізатори .. перемістили мільйони кубометрів ґрунту, ця вода тепер стала лютим ворогом будівників (С. Журахович);

// Змінювати місце перебування кого-небудь.

Війна з блискавичною швидкістю переміщає людей навколо тебе (Л. Дмитерко);

Кожного разу, коли переміщали [в'язнів] з місця на місце, йому чомусь згадувалось далеке дитинство (О. Підсуха);

// Посилати працювати, виконувати які-небудь доручення в інше місце, іншу країну і т. ін., а також призначати на іншу посаду.

[Боб:] Містер Петерсон переміщає мене в Китай. Чув? (Я. Галан);

// спец. Інакше використовувати кошти, товар і т. ін. або інакше розпоряджатися ними.

Переміщати товар для рекламування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переміщати — переміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переміщати — ПЕРЕСУВАТИ; (людей) переселяти, перекидати, перевозити, (на праці) ПЕРЕВОДИТИ; (військо) передисльоковувати. Словник синонімів Караванського
  3. переміщати — -аю, -аєш і переміщувати, -ую, -уєш, недок., перемістити, -іщу, -істиш, док., перех. Змінювати місцезнаходження чого-небудь; переносити з одного місця в інше. || Змінювати місцеперебування кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переміщати — ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. переміщати — Перемі́щувати, -мі́щую, -щуєш і переміща́ти, -ща́ю, -ща́єш; перемісти́ти, -міщу́, -мі́стиш, -стять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. переміщати — ПЕРЕМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех. Змінювати місцезнаходження чого-небудь; переносити з одного місця в інше. Я люблю людей своїх. Люблю.. Словник української мови в 11 томах