1. Словник української мови у 20 томах

переміщення

ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися.

Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, .. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (М. Стельмах);

Девідсон відповідав за порядок табору Ігл, за те, щоб його населення виконувало точно всі інструкції, обов'язкові для осіб, що перебували в стані переміщення (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переміщення — перемі́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. переміщення — [пеиреим’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. переміщення — -я, с. Дія і стан за знач. перемістити і переміститися. || У системах обробки інформації: а) розташування даних в оперативній пам'яті за новими адресами... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переміщення — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси). Словник синонімів української мови
  5. переміщення — Перемі́щення, -ння; -мі́щення, -щень, -щенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. переміщення — ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно,.. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах