1. Словник української мови у 20 томах

перем'ятий

ПЕРЕМ'Я́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до перем'я́ти.

Перем'ятий у руках папір;

// у знач. прикм. Зім'ятий.

По всій висоті стирчав із землі перем'ятий, знівечений метал, здеформована важка зброя (О. Гончар);

Все вмісти в душі: – і м'яту, і Європу перем'яту (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перем'ятий — перем'я́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перем'ятий — див. зім'ятий Словник синонімів Вусика
  3. перем'ятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перем'яти. Великий тлумачний словник сучасної мови