переноситися

ПЕРЕНОСИ́ТИСЯ див. перено́шуватися.

ПЕРЕНО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.

1. Переходити куди-небудь, несучи, доставляючи когось, щось або переміщатися кудись.

Від розвилки діаметр руди вужчає. – Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце [шахти] (Олесь Досвітній);

Самієв перекинув її [батарею] на поміч сусідові далеко на лівий фланг, куди зараз перенісся центр бою (О. Гончар);

* Образно. Сонце наче заснуло, вітер затих і перенісся з землі на небо (М. Коцюбинський);

// Передаватися усно, поширюватися через покоління людей.

Десь в далекім Гіндустані .. тисячі літ переносилися [оповідання] з уст в уста (Г. Хоткевич);

// Переводитися (про погляд).

Погляди зупиняються на ворожій мовчазній висоті, переносяться далі від неї – вліво (О. Гончар).

2. Стрімко, швидко перебігати, переїжджати, перелітати і т. ін. з місця на місце, долаючи щось.

На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилами воду і перенеслася над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький);

Верник швидко присів і рвучким стрибком перенісся на край урвища (І. Муратов);

* У порівн. Цюкаючи ті дровця, мав [Михайло] надзвичайне вдоволення – так, ніби оце перенісся у свої рідні Казаккаси на батьківське подвір'я (Ю. Збанацький);

// перен. У думках, в уяві примушувати себе опинитися в іншому місці, часі, в інших обставинах і т. ін.

Погуляймо тепер у просторах свого серця і, минаючи багато міст і сіл, старих багатолітніх курганів, перенесімося в Дубно на Волині (О. Довженко);

Дивлячись на цей старий козацький монастир, він перенісся в далекі часи (О. Іваненко).

3. Переміщатися з одного місця на інше.

Село було раніше в низині, на гнилих землях,... поступово перенеслося сюди (Ю. Смолич);

// заст. Переселятися на інше місце проживання, переходити на іншу службу.

Швидко опісля він .. купив дім у Львові і перенісся туди жити (І. Франко);

Я став газетярем, видавав і редагував .. щоденний часопис, а відтак перенісся до Чернігівського земства, де служу й досі (М. Коцюбинський).

4. перен. Спрямовуватися на що-небудь інше, на когось іншого.

Валєнс знав, що Ганна була коханою Крайнєва, і тому частина його теплих почуттів переносилася і на неї (В. Собко);

Тоді ввесь гнів її перенісся на голови друзяків та пособників їхніх (Л. Яновська).

5. тільки недок. Пас. до перено́сити.

Катран.., являючи собою перекотиполе, переноситься вітром по степу (з наук. літ.);

Вона [плівка] сушиться на барабанах – негативна й позитивна, переноситься з проявочної та фіксажної кімнати до промивочних баків на рамах (Ю. Яновський);

Для заспокоєння Гудзій оголосив, що дебати переносяться на завтра (А. Головко).

(1) Перено́ситися (поверта́тися) / перенести́ся (поверну́тися) ду́мкою (думка́ми, у думка́х, спо́гадами і т. ін.) на що, куди – знову пригадуючи кого-, що-небудь, уявляти, відтворювати в уяві; думати про кого-, що-небудь.

Тому й переносився Матвій своїми думками в далекі забуті дні (Мирослав Ірчан);

Це все ще розуміє Фросина, повертаючись в думках до своїх минулих літ і села (М. Стельмах);

Повернеться він [Чіпка] до себе думкою, чує, як у голові борюкається острах з надією (Панас Мирний);

Мерщій до сина всіма почуттями й думками повернулася [Катря] (А. Головко);

Олексій Федорович перенісся спогадами на Дніпропетровщину (М. Шеремет).