переносник
ПЕРЕНО́СНИК, а, ч.
1. Той, хто переносить що-небудь, займається перенесенням чого-небудь.
Попелиця є також переносником мозаїчної хвороби тютюну (з наук. літ.);
// Речовина або предмет, який сприяє перенесенню чого-небудь.
Червоні кров'яні тільця [еритроцити] є переносниками кисню (з наук.-попул. літ.).
2. Той, хто або те, що передає яку-небудь хворобу, інфекцію.
Від живих збудників хвороб слід відрізняти переносників їх, роль яких найчастіше відіграють різні комахи (з наук. літ.);
Щоб рука була переносником інфекції, не обов'язково бути їй чорною від бруду (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переносник — перено́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- переносник — -а, ч. 1》 Той, хто переносить що-небудь, займається перенесенням чого-небудь. || Речовина або предмет, який сприяє перенесенню чого-небудь. 2》 Той, хто або те, що передає яку-небудь хворобу, інфекцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переносник — Перено́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переносник — ПЕРЕНО́СНИК, а, ч. Те саме, що перено́щик 2. Попелиця є також переносником мозаїчної хвороби тютюну (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 232). Словник української мови в 11 томах