переночовувати

ПЕРЕНОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Залишатися десь на ночівлю.

Ще раз переночували та й поїхали вже по кам'яному шляху (О. Стороженко);

[Лукерія Степановна:] Ходім у кімнату чай пити, бо вже смерка. У нас переночуєте? [Марфуша:] Якщо не заважу (М. Кропивницький);

* Образно. Перезорюють зорі. Переночують ніч (П. Тичина).

2. кого, заст. Давати нічліг, притулок кому-небудь.

Я би й сам переночував паничя [панича], але, знаєте, в мене тісно (І. Франко);

– Ходімо, бабусю, з нами, ми вас переночуємо (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me