1. Словник української мови у 20 томах

перепал

ПЕРЕ́ПА́Л, у, ч.

1. Дія за знач. перепа́лювати, перепали́ти і перепа́люватися, перепали́тися.

Хто винен? Коли перепал списувати за рахунок тракториста, то вийде сміх і горе: чим більше виробить тракторист, тим більше буде винен! (М. Циба).

2. рідко. Те саме, що перега́р 2.

Дихнуви їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив [Корж] у неї дитину (З. Тулуб).

3. Надмірне обпалювання, випалювання чого-небудь, його стан або предмет як наслідок таких дій.

Випалювачі прагнуть, щоб сирець перетворився в цеглу без перепалу, чи недопалу, без тріщин і бою (з наук. літ.);

Якщо ж випалювана маса вапняку складається з неоднорідних кусків, то утворюватиметься не тільки недопал, а перепал (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепал — пере́па́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перепал — -у, ч. 1》 Дія за знач. перепалювати, перепалити і перепалюватися, перепалитися. 2》 рідко. Те саме, що перегар 3). 3》 Надмірне обпалювання, випалювання чого-небудь, його стан або предмет як наслідок таких дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепал — ПЕРЕГА́Р (неприємний запах від випитого спиртного, тютюну тощо), ПЕРЕПА́Л рідше. Від нього так тхнуло горілчаним перегаром, що Максим аж скривився гидливо (Д. Ткач); Дихнувши їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив (Корж) у неї дитину (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  4. перепал — ПЕРЕ́ПА́Л, у, ч. 1. Дія за знач. перепа́лювати, перепали́ти і перепа́люватися, перепали́тися. 2. рідко. Те саме, що перега́р 3. Дихнувшії їй в обличчя міцною махоркою і винним перепалом, вихопив [Корж] у неї дитину (Тулуб, Людолови, II, 1957, 123). Словник української мови в 11 томах
  5. перепал — Перепал, -лу м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587. Словник української мови Грінченка