перепалений
ПЕРЕПА́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перепали́ти.
По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Н. Кобринська);
// у знач. прикм., перен. Який зазнав впливу підвищеної температури, сонця тощо.
Вдова цілує Перемогу У перепалені вуста... (М. Вінграновський).
2. у знач. прикм. Який довго палили.
Вітер повівав од заводів, і далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гнилого малясу (І. Нечуй-Левицький).
3. у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін.
Парує куліш на припічку. Пахне смаженою цибулею і перепаленою олією (І. Кириленко);
* У порівн. Старе, з'їдене шашіллю дерево рами розлітається на шматки, як перепалена глина (П. Колесник).
Значення в інших словниках
- перепалений — перепа́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перепалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепалити. 2》 у знач. прикм. Якого довго палили. 3》 у знач. прикм. Зіпсований надмірним обпалюванням, випалюванням і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепалений — Перепа́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перепалений — ПЕРЕПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепали́ти. По другому боці моста стирчали голі високі горби, покриті лише низькою, подекуди перепаленою сонцем травою (Кобр., Вибр., 1954, 84). 2. у знач. прикм. Який довго палили. Словник української мови в 11 томах