перепанувати
ПЕРЕПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.
Закінчити володарювання;
// перен., ірон. Закінчити панське життя, існування.;
// перен., ірон. Перевершити всіх панським поводженням.
Вишняк той крутить, переповажний пан, такий, що всіх панів перепанує (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепанувати — Перепанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Окончить господствовать, властвовать. Словник української мови Грінченка