перепиватися
ПЕРЕПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПИ́ТИСЯ, п'ю́ся, п'є́шся, док.
1. чого і без дод. Випивати багато спиртних напоїв, пити до повного сп'яніння; упиватися.
Мати, боячись, щоб він, не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш);
– Що там, Дмитрію, певно, меду хтось перепився? (А. Хижняк);
// Призвичаюватися до п'янства, ставати п'яницею; спиватися.
А голос мав [отець Василь] який, доки не перепився! (Г. Хоткевич);
// перен. Впадати у стан, що нагадує оп'яніння, хміліти (від радості, горя і т. ін.).
Ой буде дивна дивина! Вночі додому не вернусь, Схмелію, певне, без вина І без горілки переп'юсь! (А. Малишко).
2. Напиватися п'яними (про всіх або багатьох).
Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський);
Одного разу вночі Савка перебрався до Палія і повідомив його, що військо Браницького перепилося і спить покотом (з казки).
3. Випивати рідини більше, ніж слід; обпиватися.
А що коли коні розкувалися чи переп'ються води й пристануть у дорозі? (О. Полторацький).
Значення в інших словниках
- перепиватися — перепива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перепиватися — -аюся, -аєшся, недок., перепитися, -п'юся, -п'єшся, док. 1》 чого і без додатка. Випивати багато спиртних напоїв, пити до повного сп'яніння; упиватися. || Призвичаюватися до п'янства, ставати п'яницею; спиватися. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепиватися — НАПИ́ТИСЯ (випивши алкогольних напоїв, стати п'яним), УПИ́ТИСЯ (ВПИ́ТИСЯ) підсил., ПЕРЕПИ́ТИСЯ підсил., ОБПИ́ТИСЯ підсил. розм., НАБРА́ТИСЯ підсил. розм., НАДУ́ДЛИТИСЯ підсил. вульг., НАЖЛУКТИ́ТИСЯ (НАЖЛУКТА́ТИСЯ рідше) підсил. вульг. Словник синонімів української мови
- перепиватися — ПЕРЕПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕПИ́ТИСЯ, п’ю́ся, п’є́шся, док. 1. чого і без додатка. Випивати багато спиртних напоїв, пити до повного сп’яніння; упиватися. Мати, боячись, щоб він, не перепивсь, хотіла одняти боклагу (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах