переплутаний

ПЕРЕПЛУ́ТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до переплу́тати.

Дикий виноград, переплутаний крученими паничами, вкривав .. гульбище цілими гніздами (І. Нечуй-Левицький);

А глибокий рів-канал .. був замінований фугасами, переплутаний хащами дротів (О. Гончар);

Їх було троє. Дідусь в окулярах, без бороди, без вусів, з сірою, безладно переплутаною чуприною; жінка середніх років.., непосидючий чоловік (Ю. Збанацький);

Згадала вона про електросторожу, але зараз же заспокоїла себе – навряд, щоб і гирло тунелю було переплутано дротом (Ю. Смолич).

2. у знач. прикм. Безладно переплетений; заплутаний.

Колючий дріт, іржавий і переплутаний, звисає на старих кілках (В. Кучер);

Щоб краще поділяти стебла під час збирання переплутаного хліба, планки [жатки] по краях з'єднані (з наук. літ.).

3. у знач. прикм. В якому все порушилося, перемішалося.

В ній [голові] усе переплутане. І ні жалю, ні гніву (А. Головко);

Всі почуття її, збурені, незрозумілі, переплутані, вилились в тому вигуку: – Сергій... Петрович! (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

переплутаний

Значення в інших словниках