1. Словник української мови у 20 томах

перепурхувати

ПЕРЕПУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПУРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Пурхаючи, перелітати з місця на місце (про птахів, метеликів і т. ін.).

З карниза на карниз весело перепурхували голуби (В. Логвиненко);

І не зчується, не охаменеться [Павло] сам – обудить [збудить] його, як що перепурхне або шелесне (Марко Вовчок);

// перен. Передаватися від одних людей до інших (про вісті, чутки і т. ін.).

Вони [звістки] перепурхували, як птахи, на велику відстань, вони ширилися по окупованій території зі швидкістю радіо (Ю. Яновський);

* У порівн. Іна йшла легко, .. не перестрибуючи, а нібито перепурхуючи через щілини (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепурхувати — перепу́рхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепурхувати — див. літати; пурхати Словник синонімів Вусика
  3. перепурхувати — -ую, -уєш, недок., перепурхнути, -ну, -неш, док. Пурхаючи, перелітати з місця на місце (про птахів, метеликів і т. ін.). || перен. Передаватися від одних людей до інших (про вісті, чутки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепурхувати — ПЕРЕПУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПУРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Пурхаючи, перелітати з місця на місце (про птахів, метеликів і т. ін.). З карниза на карниз весело перепурхували голуби (Логв., Літа.. Словник української мови в 11 томах