1. Словник української мови у 20 томах

перепустка

ПЕРЕ́ПУСТКА, и, ж.

Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь.

[Аркадій:] Христино Архипівно, в вестибюль нікого не пускати без перепустки, підписаної мною особисто (О. Корнійчук);

* У порівн. Жінка зупмнялася, простягала до солдата невеликий вузлик, наче перепустку до табору (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепустка — пере́пустка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перепустка — г. перепуск, сов. пропуск. Словник синонімів Караванського
  3. перепустка — [пеирепустка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток Орфоепічний словник української мови
  4. перепустка — -и, ж. Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перепустка — Пере́пустка, -тки, -тці; -пустки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перепустка — ПЕРЕ́ПУСТКА, и, ж. Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь. [Аркадій:] Христино Архипівно, в вестибюль нікого не пускати без перепустки, підписаної мною особисто (Корн. Словник української мови в 11 томах