перераховувати

ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

1. Встановлювати кількість кого-, чого-небудь; рахувати, лічити.

Красов верхи на трофейному коні об'їжджає полонених і перераховує (І. Багмут);

З гарячковим поспіхом .. перерахувала [Гінда] цілу суму, взяла десять крейцарів (Н. Кобринська);

– Ой, скільки там гармат, за горою – не годен перерахувати! (О. Гончар);

// розм. Рухатися, переміщуватися, доторкаючись до багатьох однорідних предметів, ніби підраховуючи їх; торкатися по черзі багатьох предметів.

– Я нічого не розумію на зніманні, але щаблів на драбинах ми перерахували досить (Ю. Яновський).

2. також без дод. Називати, згадувати (усно чи письмово) кого-, що небудь підряд, одного або одне за одним; перелічувати.

Він перераховує всі свої невідкладні турботи (М. Стельмах);

Він і сам довго дивувався, коли перерахував, скільки то обов'язків кинув чоловік собі під ноги, – але все ж пішов заробляти гроші (Г. Хоткевич).

3. Рахувати ще раз, повторно.

Він витяг з кишені гроші і взявся рахувати .. Потім знову перераховував, пригадував усі свої витрати за останній тиждень (Г. Коцюба).

4. Рахуючи, переводити в інші величини, одиниці.

Матвій, складаючи це гірко запрацьоване срібло та золото, часто перераховував на австрійські корони і аж тремтів з радості та переляку, що так багато в нього грошей (Мирослав Ірчан).

5. бухг. Переводячи, записувати на рахунок іншої особи, установи.

Кошти до пенсійного та інших фондів перераховуються несистематично (з газ.);

Перераховувати кошти у фонд “Милосердя”.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

перераховувати

Значення в інших словниках