перервність

ПЕРЕ́РВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. пере́рвний.

Невиправдана перервність синтаксично-змістових зв'язків найчастіше трапляється у реченнях із великою кількістю однорідних членів (з наук. літ.);

Протягом наступних років розвиток законодавства здійснюватиметься максимально й інтенсивно, хоча можливі неодноразові перервності у законотворчій діяльності Верховної Ради (із журн.);

Перервність у розвитку традицій.