переростати

ПЕРЕРОСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. перері́с, росла́, ло́; док.

1. кого, що. Ставати вищим за кого-, що-небудь, випереджати в рості, перевищувати висотою когось, щось.

Щодня в її [верби] духмяній прохолоді Ми бавились. Минав повільно час. Вона росла й міцніла на городі І почала переростати нас (Л. Первомайський);

Якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос [переріс]! (прислів'я);

Максим високий, а той і Максима переріс (Марко Вовчок);

// Виростати, рости більше, ніж треба.

При надто ранній сівбі озимі переростають, і їх морозостійкість внаслідок старіння клітин знижується (з наук. літ.);

Погода стоїть сира, тепла, і озимі хліба переросли, ячмінь у трубку починає виходити (з газ.);

* Образно. – Ти думаєш, що в мене руки не доросли до твоєї чуприни? – крикнув батько. – Мабуть, уже переросли... (І. Нечуй-Левицький).

2. кого, що, перен. Ставати вищим від кого-небудь у розумовому, моральному відношенні.

Я відчуваю.., що я їх [товаришів] чим-то переріс (О. Кобилянська);

Усього на рік Таня старша від Ігоря, а завжди ставилася до нього, мовби зупинився він десь поміж п'ятнадцятьма й сімнадцятьма роками, їй, бач, видавалося, що вона набагато переросла брата (Ю. Шовкопляс);

// Ставати значнішим від чого-небудь.

Проблеми, які висуває людське життя, переростають це життя, вони вищі, більші, значніші, незбагненніші, ніж окремо взяте життя, існування .. окремої особи (П. Загребельний);

[Антей:] Коли тепер твій геній вже переріс ті форми й ту науку, якими я владаю, що ж, мій хлопче, – покинь мене (Леся Українка);

// Розвиваючись, зростаючи, ставати вищим за своїм рівнем або переставати відповідати чому-небудь.

Переростати свій вік;

// Ставати важливішим від кого-, чого-небудь, переважати когось, щось.

Письменникові після закінчення першої книги здавалося, що “події переростають, перехльостують людей” (із журн.);

// Виявлятися попереду кого-небудь у якомусь відношенні; обганяти.

Перерости своїх колег по команді;

// Мати в чому-небудь більший авторитет.

[Чопорій:] Чи ти .. не знаєш війта в селі?.. Я тебе .. скину з твого уряду; уже хочеш перерости мене, старшуєш наді мною і над усіма?.. (М. Кропивницький).

3. Ставати за віком старшим, не відповідати певним віковим нормам.

Чи ж я, мамцю, не доріс, Чи ж я, мамцю, переріс (П. Чубинський).

4. у що, рідко на що. У процесі розвитку, з часом змінюватися, переходити в що-небудь інше.

Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу, якої не розбили ніякі випробування часу (О. Донченко);

Скрізь Мовчали скелі і гули провалля. А сміх лунав, а сміх зростав дедалі І вже на дикий регіт переріс (І. Муратов).

5. що. Виростаючи, позбуватися чого-небудь, втрачати щось.

Всі думали, що переросте [Даринка] свою красу, з янголятка зробиться цибатою Даркою (Ю. Яновський).

6. чим, рідко. Заростати чим-небудь.

* Образно. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами (П. Чубинський).