переселений

ПЕРЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пересели́ти.

. Безперечно, Україна – дім не лише для українців, а й для поляків, від двох віків переселених на Наддніпрянщину й ще донедавна цілком автономних у культурному відношенні, для численних “українських росіян”, для євреїв, що віками витворювали по українських містах та містечках свою локальну субкультуру тощо (О. Забужко);

Треба вжити заходів щодо забезпечення потреб вчителів, лікарів, інших працівників соціальної сфери, що проживають у сільській місцевості, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження, переселені із зони безумовного (обов'язкового) або вони гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській місцевості (з мови документів).

2. у знач. прикм. Який переселили.

Переселена меншина;

// у знач. ім. переселе́ні, них, мн.

Близько 80% переселених – сільські жителі, які за звичайних умов могли розраховувати на земельний та майновий пай (з наук.-попул. літ.);

// пересе́лено, безос. пред.

Багато сімей переселено в світлі квартири.