переспілий
ПЕРЕСПІ́ЛИЙ, а, е.
Надміру спілий або зіпсований від надмірної спілості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрілий.
Стоїть на степу жита смужечка переспілого, вітрами-суховіями спаленого, стоїть і плаче сльозами дрібними – зерном дрібненьким з колосся на порепану землю... (А. Головко);
Відчорніли в саду переспілі пасльони, Ззимували сніги ув обійми ріки... (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переспілий — переспі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- переспілий — [пеиреисп’ілией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- переспілий — -а, -е. Надміру спілий або зіпсований від надмірної спілості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переспілий — ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (який став надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, ПЕРЕСПІ́ЛИЙ (про плоди, злаки тощо); ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, ПЕРЕСТОЯ́ЛИЙ (про злаки, траву на корені). Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (О. Словник синонімів української мови
- переспілий — ПЕРЕСПІ́ЛИЙ, а, е. Надміру спілий або зіпсований від надмірної спілості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрілий. Стоїть на степу жита смужечка переспілого, вітрами-суховіями спаленого, стоїть і плаче сльозами дрібними — зерном дрібненьким з колосся на порепану землю… (Головко, І, 1957, 266). Словник української мови в 11 томах