1. Словник української мови у 20 томах

переставитися

ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. переста́вляться; док., заст.

Умерти.

Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилась (Марко Вовчок);

Народила [баба] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали (Є. Гуцало).

◇ Душа́ переста́вилася (рідко преста́вилася) див. душа́;

(1) Переста́витися (переступи́ти) на той світ, заст. – померти.

На ранок він [Улас] затих, а об обідній годині й на той світ переставився (Панас Мирний);

Отак вони любилися! На той світ хотіли Обнявшися переступить (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переставитися — переста́витися дієслово доконаного виду померти рідко Орфографічний словник української мови
  2. переставитися — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. переставитися — -влюся, -вишся; мн. переставляться; док., заст. Умерти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переставитися — Переста́витися, -влюся, -вишся (вмерти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. переставитися — душа́ переста́вилася (преста́вилася) чия, заст. Хто-небудь помер. Як зірочка покотиться, то душа переставиться (Панас Мирний); Сільською вулицею (поліцаї) пройшли в суворій мовчанці. До людей не віталися. Фразеологічний словник української мови
  6. переставитися — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. переставитися — ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. переста́вляться; док., заст. Умерти. Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилась (Вовчок, І, 1955, 21); Народила [баба] десятеро дітей... Словник української мови в 11 томах
  8. переставитися — Переста́витися, -влюся, -вишся гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх. МВ. І. 15. Словник української мови Грінченка