1. Словник української мови у 20 томах

перестріт

ПЕРЕ́СТРІТ, у, ч.

За народним повір'ям – хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною.

– От я і почала її відчитувати... Вичитаю од перестріту – не бере, зачала від уроків – не помагає... (Панас Мирний);

Говорила [відьма] й про зелений бір, і про холодну воду,.. й про дівчину чорнокосу, й про синьооку, й про славу ловчу, й про перестріт на роздоріжжі, закінчила ж так: – А вмреш од жони, яку залюбиш (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестріт — пере́стріт іменник чоловічого роду хвороба Орфографічний словник української мови
  2. перестріт — -у, ч., заст. За народним повір'ям – хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестріт — Пере́стріт, -ріту = при́стріт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перестріт — ПЕРЕ́СТРІТ, у, ч., заст. За народним повір’ям — хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною. — От я і почала її відчитувати… Вичитаю од перестріту — не бере, зачала від уроків — не помагає… (Мирний, IV, 1955, 378). Словник української мови в 11 томах
  5. перестріт — Перестріт, -ту м. 1) Встрѣча. КС. 1882. ХП. 590. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ. Словник української мови Грінченка