1. Словник української мови у 20 томах

перестрічати

ПЕРЕСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм.

Те саме, що перестріва́ти.

Ще я не встигла додому дійти, а вже мене люди перестрічають та розпитують про дяка та про Омелька (І. Нечуй-Левицький);

Гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння.., шукали собі порятунку. Але скрізь їх уже перестрічали вогнем гвардійські засади (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестрічати — перестріча́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перестрічати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Те саме, що перестрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестрічати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  4. перестрічати — ПЕРЕСТРІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Те саме, що перестріва́ти. Ще я не встигла додому дійти, а вже мене люди перестрічають та розпитують про дяка та про Омелька (Н.-Лев., II, 1956, 16); Гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння.. Словник української мови в 11 томах
  5. перестрічати — Перестріча́ти, -ча́ю, -єш гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав. КС. 1884. І. 40. Словник української мови Грінченка